Організація співпраці між громадянським суспільством та новими політиками і чиновниками

Проблема

  • Через 3 роки після Майдану спостерігаємо реванш “системи”.
  • Нові політики не змогли об’єднатися. Частина нових влилася в систему.
  • Майдан не висунув лідерів чи політичну силу, яка б могла конкурувати із системою.
  • Бажаючих працювати чесно на державній службі все ще недостатньо.

Моє бачення вирішення проблеми

Нові політики — це люди, готові займатися політикою, відмовившись від хабарів, незаконного збагачення, кришування власного бізнесу. Головною метою своєї діяльності вважають подолання корупції. Представники суспільства, які розуміють політику як важку і неприбуткову справу, не очікують надто високих зарплат і розкішного життя. Іти в політику для них –це брати на себе відповідальність за країну, за людей.

Нові чиновники — люди, готові піти на державну службу і ефективно виконувати свої обовязки за новими стандартами, а не за правилами “системи”. Це готовність віддати свої сили, знання, уміння служінню державі. Пріоритетом для них є захист інтересів громадянського суспільства.

Нові чиновники та політики на перших порах потребуватимуть матеріальної та моральної підтримки від громадянського суспільства, оскільки на одну зарплату політик фізично не може прогодувати себе та сім’ю. Ця підтримка громадянського суспільства повинна вберегти нових політиків від спокус “системи”.

Нових чиновників та політиків будемо називати делегатами у владу від громадянського суспільства.

Громадянське суспільство — це активна частина громадян, що підтримали Майдан та були його активними учасниками. Вони очікують реформ та модернізації країни і підтримують її. Але не завжди готові самі піти у владу, стати політиками чи чиновниками. Переважна частина громадянського суспільства не готова відмовитись від звичного способу життя, бізнесу чи кар’єри і піти у владу, тобто стати новими політиками чи чиновниками. Але часто готова підтримати того, хто прийняв таке кардинальне рішення.

Окремо хотілось би сказати про військових – учасників АТО. Але це інша тема, ми зараз перед ними в боргу. Вони заплатили надзвичайно високу ціну. Саме заради них мусимо робити висновки та діяти.

Ситуація після Революції Гідності.

Громадянське суспільство не розслабилося, як після першого Майдану, зайняло позицію спостерігача за діями влади. На жаль, не висловило підтримки новим політикам та чиновникам. Максимум – це була симпатія та моральна підтримка. В той же час висуває жорсткі вимоги до нових людей.

Нові люди втомилися боротися наодинці, поки абсолютна більшість однодумців по Майдану займаються своїми справами.

Що можна зробити?

Громадянське суспільство не може повним складом піти в політику та на державну службу. Але воно може підтримати тих, хто готовий до такого кроку.

Для ефективної підтримки потрібна консолідація. Не обов’язково монолітне об’єднання за ідеологічними та іншими ознаками. Достатньо синхронізації та координації дій на різних рівнях.

Пропоную громадянському суспільству України укласти угоду з тими особами, які готові піти “на політичний і чиновницький фронт”.

Зміст угоди можна викласти, наприклад, в такому варіанті.

Громадянське суспільство дає новим політикам та чиновниками:

1. Фінансовий ресурс.

2. Людський ресурс, особливо при потребі тиску на владу масовими акціями.

3. Інформаційну підтримку, рекламу, агітацію, просвітницьку діяльність.

4. Професійні послуги в різних сферах (як альтернатива фінансовій підтримці).

Громадянське суспільство очікує від того, кого підтримує:

  1. Відсутність будь-яких проявів корупції.

  2. Можливість “відкликання” порушників угоди із посад та розірвання угоди.

  3. Максимальний контроль дій делегата влади.

  4. Демократичне визначення політичних пріоритетів, якими будуть займатися делегати у владу.

  5. Визначення критеріїв відбору делегатів, правил відмови у підтримці.

  6. Захист від узурпації політичних проектів самими делегатами. Іншими словами, якщо буде підтримана якась партія, то мусить бути механізм контролю над нею більшістю громадянського суспільства.

  7. Повинен діяти ефективний внутрішній арбітраж для вирішення конфліктів в самому громадянському суспільстві. Конфлікти обов’язково будуть.

    Як це можна реалізувати

Традиційна ієрархічна структура вже своє віджила. Вона суперечить самому духу Майдану, який був горизонтальним об’єднанням.

Така організація може бути створена із використанням новітніх інформаційних технологій, а особливо blockchain технології.

Не вдаючись у технічні подробиці, зазначимо, що blockchain використовуються у криптовалюті bitcoin , яку, як відомо, ніхто централізовано не контролює.

Особливість технології blockchain в тому, що можливо побудувати інформаційну мережу, яка не має централізованого управління, і, відповідно, не може бути узурпована невеликою групою учасників. Контроль над системою завжди залишається у більшості, яка приймає рішення відкритим голосуванням.

Такі системи є. Важливо вибрати вдалий варіант для Громадянського Суспільства України.

На практиці така інформаційна система може являти собою соціальну мережу з певними особливостями:

  1. Учасниками стають за запрошеннями інших учасників. Культивується відповідальність за дії тих кого запросив;

  2. Відсутні поняття “адміністратора”, “модератора”, “хостера”. Відповідні дії виконуються визначеними особами, які в будь-який момент можуть бути замінені;

  3. Підтримка таємних голосувань;

  4. Кожен член мережі має певний рівень рейтингу, який може залежати як від довіри до нього інших учасників, так і від інших факторів. Цей рейтинг може впливати на вибір делегатів у владу;

  5. Конфлікти можуть вирішуватися суддями — спеціально обраними учасниками системи на відкритому конкурсі. А складні конфлікти – відкритим загальним голосуванням;

  6. Вся історія дій завжди зберігається, видалити або модифікувати будь-яку інформацію без згоди більшості учасників — неможливо.

Така соціальна мережа забезпечить підтримку горизонтального об’єднання і зможе зорганізувати громадянське суспільство України у процесі висунення та підтримки делегатів у владу.

Як це може працювати на практиці

  • Люди вступають в неформальну організацію. Вступити — значить отримати запрошення від дійсних членів, які ручаються за запрошеного. Першими членами можуть бути достатньо авторитетні особи.

  • Використовуючи інформаційну систему, члени обговорюють плани, проекти, акції . Також обговорюють базові принципи організації.

  • Всі рішення приймаються голосуванням.

  • Проблемні питання, по яких не вдалося досягти компромісу, відкладаються на майбутнє. Наприклад, чи вступати в ЄС.

  • Ті, хто готовий іти у владу чи політику заявляють своє бажання публічно. Інші учасники обговорюють кандидатури, виступають за чи проти, наводять аргументи.

  • Для погоджених делегатів, чи груп делегатів обговорюється план підтримки. Учасники дають пропозиції по наявних ресурсах та умовах

  • Конфлікти та суперечки вирішуються у внутрішньому суді. Остаточне рішення приймається загальним голосуванням.

  • Організація може делегувати представників не тільки у владу, але і на різні переговори, події і тд. Всі делегати обираються голосуванням із кандидатів.

Якщо платформа побудована на базі blockchain то:

  1. Голосування є захищеними криптографією. Підтасувати не можливо.

  2. Змінити інформацію заднім числом не можливо. Історія всіх голосувань, коментарі, дискусії зажди зберігається.

    Конкретний приклад. Просування партії Майдану у парламент.

  1. В мережу організовуються 10 тис людей. Тих хто реально підтримував майдан і не готовий зараз здатися.

  2. Організації вирішує спочатку “взяти” місцеві органи влади. Оскільки хороших, таких що задовольняють більшість, кандидатів у парламент немає. На місцевому рівні кандидати мають проявити себе.

  3. Хто готовий іти у владу, висуває свою кандидатуру. Кожна кандидатура обговорюється, претензії спростовуються, або кандидат знімає кандидатуру.

  4. Кінцеві списки голосуються по кожній раді.

  5. Учасники підтримують делегатів у своєму регіоні. Фінансово, агітують, надають свої професійні послуги. Хто чим може. Кожна дія по допомозі фіксується. Завжди видно хто чим допоміг.

  6. Після перемоги на місцевих виборах, депутати працюють і показують себе. Інші члени організації продовжують їх контролювати та допомагати. В тому числі фінансово, щоб компенсувати відмову від корупції та низькі офіційні зарплати.

  7. Якщо хтось із делегатів порушив угоду і це доказано, організації робить дії спрямовані на відведення із влади (складання повноважен), якщо це можливо. Така людина назавжди виходить із організації і більше не хможе ні на що претендувати.

  8. Через деякий час формується список “партії”, на основі рейтингів роботи на місцевому рівні. Остаточний список затверджується загальним голосуванням.

  9. Далі все те саме , що і на місцевому рівні.

  10. Делегати дотримуються політика організації, яка приймається при загальному обговоренні.

Можна одразу обирати писок в парламент, але кількість “зрад” буде вищою, через відсутність попереднього досвіду та промахів у відборі.

Таким чином, соціальна мережа на базі технології blockchain здатна вирішити проблему довіри у середовищі громадянського суспільства України. Страх бути кинутим нівелюється складністю “кидка”. Варіанти узурпації спільних результатів виключаються. Виділення “зрадників” є швидким та ефективним.

Ціна репутації виходить на перше місце, її важко здобувати , але легко втратити.civil_society

1 коментар до “Організація співпраці між громадянським суспільством та новими політиками і чиновниками

  1. Олексій

    Пропоную взагалі забити навіки на всі державні структури, які вже себе повністю дискредитували. Це вже протухше ніщо, яке не має ні сенсу ні користі. Тратити сили на те, щоб відродити не ефективні, громіздкі структури не бачу жодного сенсу. Треба розвивати суспільне самоуправління, а не штучно-створений механізм грабування суспільства, який вмирає по всьому світові.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *