Чому ми не можемо організуватись і весь час наступаємо на ті самі граблі?
Я думаю тут причина в неправильній реакції на “блокера” в нашому суспільстві.
“Блокер” це той хто завжди проти, йому нічого не треба, для нього всі однакові, всі погані. Він нічого робити не буде.
Відсоток блокерів всюди приблизно однаковий, але різною є суспільна реакція на них.
Є така ситуація. Є 10 людей: 2 “активісти”, 6 звичайних, 2 “блокера”. 2 “активістів” пропонують облаштувати сквер замість стихійної мусорки. 2 “блокера” кажуть “нам того не треба”.
Дальше починається реакція яка є різною в успішних країнах та таких як наша.
В успішних: 6 звичайних та 2 активіста їм відповідають “ну то нам вас не треба”. Роблять самі , а з “блокерами” потім не вітаються, просто ігнорують, морально виштовхують із свого середовища.
У нас: на заяву 2 “блокерів” 6 звичайних кажуть “ну як вони не будуть, то і ми не будемо, шо, ми будемо для них робити? вони потім так само будуть ходити в сквер як і ми”.
І нічого не робиться.
Треба міняти цю реакцію. І тут нам не мішає ні путін, ні “злочинна влада”.