Сьогодні школи пустують. На зміну одному карантину прийшов другий. Чи готові ми до переходу на дистанційне навчання у зв’язку з масовим закриттям шкіл? Відповідь знають як батьки так і вчителі: ми не готові до нових викликів, які постали перед школою.
Наразі немає змісту обговорювати найкращі і найпрогресивніші підходи запровадження дистанційного навчання. Відомо, що держава виділила кошти і робить певні кроки для побудови школи інформаційного суспільства. Проте зараз проблема потребує нагального вирішення.
Розглядати можна різні варіанти, аналізувати та порівнювати їх. Я пропоную один з можливих наборів інструментів для швидкого переходу із звичайного шкільного навчання на дистанційне з мінімальними затратами та мінімальними потребами в підготовці учнів та вчителів.
Дистанційне навчання шкільного класу можна розділити на такі компоненти:
- Координація та синхронізація процесу навчання, узгодження різних моментів.
- Навчальні сесії в реальному часі. Як пасивна, так і активна участь учнів.
- Асинхронне навчання та виконання завдань учнями. Не всі разом в один час, а за бажанням.