– Цей кандидат був непоганий. – сказав генерал Деніел Ходжес, -Хто наступний?
Наукова співробітниця Ліз Грін натиснула кнопку інтеркому.
– Коул, занесіть файл наступного кандидата, будь ласка.
Секретар Коул ввійшов до кабінету і поставив невеликий файл з документами перед кожним з десяти членів комісії за столом.
Генерал взяв файл в руки і погортав, затримуючись по декілька секунд на сторінці.
– Хм. Цікаво. Український ветеран. Ще й з інвалідністю. Незвичний вибір.
Керівник групи відбору кандидатів Джек Стоун прокоментував:
– Так. Я співбесідував його особисто. Хлопця порекомендував хірург з нашого центру. Він був волонтером в Україні, оперував поранених. Цей воїн втратив обидві ноги і руку в бою. Але добре тримався на реабілітації. Я можу підтвердити – його психіка стійка.
– Обмежена мобільність не є проблемою в нашому проєкті. – додала Ліз Грін. -Крім того, він молодий, і має добре здоровʼя. Тобто, якщо не рахувати деякі відсутні кінцівки.
– А може це навіть перевага, – генерал Ходжес перегорнув сторінку. – Висновки підкомісій хороші, тести успішні. Як у нього з мотивацією?
– Ми не повідомляємо кандидатам всіх деталей. В його випадку я очікую позитивне сприйняття. Ви розумієте, він немає багато планів на майбутнє. – Джек пояснив ситуацію.
– Так, в його випадку проєкт може надати нові сенси в житті. – підтвердила Ліз.
– Які в нього погляди, цінності, моральні установки? Які враження? – поцікавився інший науковець Рахул Сінгх.
Джек відповів:
– В цього ліберальні погляди. Він вивчав соціологію в університеті. Але не закінчив через війну. Проте, добре розбирається в цій сфері.
Генерал Ходжес ще трохи погортав документи з файлу. Потім закрив папку.
– Пропоную додати цього кандитата в короткий список. Згода?
Засідання комісії продовжилося. Керівникам компанії не дуже подобалася присутність урядових представників та військових в цій комісії. Розробка штучного інтелекту була комерційним проєктом. Але уряд почав накладати обмеження та навʼязувати свій контроль всім, хто працює в цій сфері. Прийшлося погодитися на умови з Лондона та піти на співпрацю. Керівництво добре знало, що вони перші в Британії, а можливо в світі хто наблизився до створення штучного розуму. Залишилися лише формальності з контролем та запобіжником.
***
Continue reading “Запобіжник”