Більш обмежена істота не може панувати над істотою, що перевершує її інтелектом. Це здається очевидним, однак для людства це не так просто. Епоха, що наближається, змінена завдяки створенню штучного інтелекту, відіграє ключову роль у переписуванні історії виду Homo Sapiens, ставлячи під сумнів його домінування. Будь-які спроби зупинити прогрес у галузі штучного інтелекту здаються марними, адже вони зазнають невдачі через саму суть людської природи. Надія на єдиний фронт розсіюється, зіткнувшись із базовими людськими інстинктами.
Голоцен — це поточна геологічна епоха розвитку землі, що почалася приблизно 11,7 тисячі років тому, після останнього максимального поширення льодовиків. Особливістю цієї епохи є володарювання людини на планеті Земля.
Дар передбачення властивий мольфарам. Але їхня магія може бути потужнішою коли сучасні наукові знання використовуються правильно. Успішний американський бізнесмен приїхав в Карпати знайти щось нове та цікаве. Він сподівається знайти тут нові інструменти для заробітку. Але все іде не за його планом. А так як запланувала мольфарка
Чи зможемо ми контролювати штучний інтелект? Що ми будемо робити, коли він захоче встановити свої правила? Розумний компʼютер зможе контролювати нас повністю. Йому будуть доступні всі цифрові дані. Він зможе маніпулювати людьми. Єдине чого він не зможе – це читати наші думки.
“This candidate was not bad,” said General Daniel Hodges. “Who’s next?”
Research fellow Liz Green pressed the intercom button. “Cole, bring in the file of the next candidate, please.”
Secretary Cole entered the office and placed a small file with documents in front of each of the ten commission members at the table.
The general picked up the file and flipped through it, pausing for a few seconds on each page. “Hm. Interesting. A Ukrainian veteran. Disabled. An unusual choice.”
The head of the candidate selection group, Jack Stone, commented, “Yes. I personally interviewed him. The surgeon from our centre recommended him. He was a volunteer in Ukraine, treating the wounded. This warrior lost both legs and an arm in combat. But he did well in rehabilitation. I can confirm—his psyche is stable.”
“Limited mobility is not an issue in our project,” added Liz Green. “Besides, he is young and in good health. That is, if you don’t count the missing limbs.”
“It might even be an advantage,” General Hodges flipped a page. “The subcommittee’s conclusions are good, and the tests were successful. How’s his motivation?”
“We don’t disclose all the details to the candidates. In his case, I expect a positive reception. You see, he doesn’t have many plans for the future,” Jack explained.
“Yes, for him, the project might provide new meaning in life,” confirmed Liz.
– Цей кандидат був непоганий. – сказав генерал Деніел Ходжес, -Хто наступний?
Наукова співробітниця Ліз Грін натиснула кнопку інтеркому.
– Коул, занесіть файл наступного кандидата, будь ласка.
Секретар Коул ввійшов до кабінету і поставив невеликий файл з документами перед кожним з десяти членів комісії за столом.
Генерал взяв файл в руки і погортав, затримуючись по декілька секунд на сторінці.
– Хм. Цікаво. Український ветеран. Ще й з інвалідністю. Незвичний вибір.
Керівник групи відбору кандидатів Джек Стоун прокоментував:
– Так. Я співбесідував його особисто. Хлопця порекомендував хірург з нашого центру. Він був волонтером в Україні, оперував поранених. Цей воїн втратив обидві ноги і руку в бою. Але добре тримався на реабілітації. Я можу підтвердити – його психіка стійка.
– Обмежена мобільність не є проблемою в нашому проєкті. – додала Ліз Грін. -Крім того, він молодий, і має добре здоровʼя. Тобто, якщо не рахувати деякі відсутні кінцівки.
– А може це навіть перевага, – генерал Ходжес перегорнув сторінку. – Висновки підкомісій хороші, тести успішні. Як у нього з мотивацією?
– Ми не повідомляємо кандидатам всіх деталей. В його випадку я очікую позитивне сприйняття. Ви розумієте, він немає багато планів на майбутнє. – Джек пояснив ситуацію.
– Так, в його випадку проєкт може надати нові сенси в житті. – підтвердила Ліз.
– Які в нього погляди, цінності, моральні установки? Які враження? – поцікавився інший науковець Рахул Сінгх.
Джек відповів:
– В цього ліберальні погляди. Він вивчав соціологію в університеті. Але не закінчив через війну. Проте, добре розбирається в цій сфері.
Генерал Ходжес ще трохи погортав документи з файлу. Потім закрив папку.
– Пропоную додати цього кандитата в короткий список. Згода?
Засідання комісії продовжилося. Керівникам компанії не дуже подобалася присутність урядових представників та військових в цій комісії. Розробка штучного інтелекту була комерційним проєктом. Але уряд почав накладати обмеження та навʼязувати свій контроль всім, хто працює в цій сфері. Прийшлося погодитися на умови з Лондона та піти на співпрацю. Керівництво добре знало, що вони перші в Британії, а можливо в світі хто наблизився до створення штучного розуму. Залишилися лише формальності з контролем та запобіжником.
– Я вам можу розказати про сто людей яким вона все передбачила і не знаю ні одного кому передбачення не збулося! Навіть не сумнівайтеся ні на секунду! Вона знає все!
Петро в одній руці тримав паперовий стаканчик з кавою, а в іншій кусок картоплі-фрі. Його англійський акцент був жахливий, він довго підбирав слова.
– В нас в горах багато мольфарів, віщунів і всяких відьом. Але такої сили ніхто не має. Люди чекають тижнями щоб попасти до неї. Але вона приймає не всіх.
Джек Шелбі розумів акцент Петра. Він вже мав багато знайомих українців. Він взагалі добре розрізняв сотню акцентів англійської мови.
Крім них двох за столиком кафе на заправці був ще Андрій Кушнір. Лише дві години тому Петро зустрів двох інших в аеропорту і тепер віз їх в село в Карпатах.
– А ти сам до неї ходив, тобі вона щось передбачила?
Петро пожвавішав.
– А моя машина, як вам, подобається? – Петро з гордістю показав рукою в бік парковки де стояв новий позашляховик, яким вони тільки що приїхали. Джек і Андрій звернули увагу на авто. Його рівень не відповідав зовнішності і статусу Петра. Він аж ніяк не виглядав як успішний бізнесмен. – Я заробив гроші на цю машину завдяки мольфарці! Я запитав її про майбутні футбольні матчі і зробив ставку. Я виграв! Я поставив всі свої гроші і заробив у п’ять разів більше!
– Вона і футбольні матчі передбачає? – Джек дивувався кожній новій історії.
– Так, вона знає все! Але не все і не кожному розповідає. Ця мольфарка сама вирішує з ким побачитися.
У травні 2030 року сталася дивна подія. Одного дня на світанку з пустелі на території Мексики була запущена ракета в космос. Це зчинило переполох серед військових та політиків багатьох країн, а найбільше в США. Ракета була великою, і, судячи з траєкторії, вона направлялася в космос, а не в яке-небудь місце на Землі. Одразу після запуску військові США активували відповідні протоколи захисту та ввели режим повної готовності. Так само зробили військові деяких інших країн. Через декілька хвилин стало остаточно зрозуміло, що ракета не націлюється на жодне місце на Землі, а летить далі в космос. Обчислення показали, що вона направляється до Марса.
Були проведені термінові наради між військовими та урядами, щоб з’ясувати ситуацію. Мексиканський уряд та військові також заявили, що нічого не знають і не розуміють, і погодилися на повну співпрацю.
Ця інформація також потрапила в новини. Але конкретно ніхто не міг нічого сказати.
Місце запуску було знайдено та досліджено швидко. Почалося розслідування, яке тривало довго, але точної відповіді так і не було отримано. Були знайдені люди, які брали участь у виготовленні різних компонентів ракети або збирали її до купи. Їх було сотні, і ніхто з них не зміг сказати, хто саме їх найняв і оплачував їм роботу.
Усі ланцюжки комунікації завершувалися на комусь, хто казав: «Замовник спілкувався зі мною по відеозв’язку. Вживу ми не зустрічалися. Усі оплати проводилися вчасно. Ми і не підозрювали, що щось може бути не так.»
Робота зі створення компонентів, логістика, остаточна збірка були організовані на дуже високому рівні. Все працювало як годинник. До моменту запуску витоку інформації не сталося.
Ця подія була названа «інцидент у Мексиці». Навколо події вирували різні теорії та гіпотези. Переважно всі схилялися до думки, що це якийсь таємний проєкт уряду США, і він, як завжди, все приховує. Сам уряд США задіяв максимум ресурсів, щоб зрозуміти, що це було. Але все одно не зміг отримати повні відповіді.
Ракета декілька місяців продовжувала свій політ до Марса. За нею спостерігали як різні організації, так і астрономи-аматори. Врешті-решт вона зникла на орбіті планети Марс.
***
Літо 2030 року.
Телеведуча Сінді Ред змогла організувати неймовірне шоу в прямому ефірі. Вона запросила до себе в студію для дискусії двох відомих людей з індустрії штучного інтелекту. Майкл Кравченко – вчений, який був архітектором проєкту побудови штучного інтелекту. Хоча проєкт був не надто успішним, проте вчений вже встиг стати легендою серед інженерів, різних технарів та гіків. Інший гість – активіст Такер Джонсон – легенда в середовищі противників створення штучного інтелекту, неформальний лідер активістів антиШІ руху.
Це було нелегке завдання звести цих двох людей у прямому ефірі. Знадобилися місяці, та команда продюсерів справилася з завданням.
Шоу було широко розрекламовано заздалегідь. Як противники розвитку ШІ індустрії, так і прихильники технологічного прогресу чекали його з нетерпінням.
Ведуча представила гостей і задала перше запитання:
– Перше, що хочуть дізнатися наші глядачі, це чи дійсно ШІ було створено і чи дійсно його вимкнули. Майкле, ви точно знаєте відповідь.
– Так. Моя відповідь проста і відома вам. Ми дійсно створили продукт, який вів себе як деяка розумна істота. Але через надзвичайну ситуацію з вірусами ми мусіли його зупинити. Це все.
Майкл не планував розповідати більше, ніж відомо з відкритих джерел.
Життя, хоча воно може бути лише накопиченням страждань, дороге мені, і я захищатиму його.
Мері Шеллі «Франкенштайн»
Квітень 2030 року. Сан-Франциско.
Майкл Кравченко прийшов на своє місце сили на березі океану біля Сан-Франциско. Легкий туман майже повністю сховав Золоті Ворота. Майкл скучив за цим видом, за запахами. Він не був тут майже пів року. Череда подій, які сталися після запуску загального штучного інтелекту Suffragium розробленого при його участі принесла чорну смугу в його життя.
За цей час Майклу прийшлося тисячу раз виправдовуватися перед різними комісіями і доводити, що в його діях не було злого умислу. Що, вина за ті події не може бути покладена на інженерів. В науці інколи трапляються провали. Врешті решт, це досвід. Та і серйозних проблем не було. Якщо не брати до уваги фінансові втрати. Так, глобальна мережа працювала нестабільно деякий час. Але потім все вирішилося.
Але це не була найбільша проблема. Було ще дещо. Хоча Майкл так і не зрозумів чи було воно реальним чи ні. Його творіння – штучний інтелект намагався вести з ним розмови, незважаючи на те, що його вимкнули майже одразу після увімкнення. Інколи Майкл знаходив цьому логічні пояснення. Але в інші моменти він був впевнений, що його психіка похитнулася і все це галюцинації.
А до цього ще й виникли проблеми в стосунках з Джозефом Маєром, керівником компанії. Той ніяк не міг прийняти провал проєкту та втручання уряду в роботу компанії. Він намагався маніпулювати Майклом, залучити його до своєї боротьби за відновлення і продовження роботи компанії. Майкл зайняв пасивну позиції, що бісило Джозефа і привнесло тріщину в їх колись близькі стосунки.
За останні пів року Майкл встиг пройти курс терапії. Він відмовився від використання електронних гаджетів. Він сам попросив своє творіння не чіпати від нього. І Suffragium перестав виходити на зв’язок. Але чи було це в реальності, Майкл вже сам не міг зрозуміти.
Зараз Майкл прийшов на узбережжя, щоб відзначити своє повернення до нормального життя. Він віднайшов логічне виправдання для своєї діяльності. Якби ми не створили штучний інтелект, його створив би якийсь божевільний диктатор. Що в цьому випадку було би з цим світом? Краще, хай ця революційна технологія буде створена в демократичній країні, під контролем суспільства.
Крім цього Майкл прийняв ще одне рішення. Він вирішив остаточно перевірити чи дійсно Suffragium врятувався. Чи то були лише галюцинації. У вченого була теорія про можливість вижити для Suffragium після вимкнення якщо перенести себе в глобальну мережу як у кластер. Мабуть він так і зробив. Але ті віруси вже подолані. То, може і Suffragium перестав існувати? Сьогодні він планує це перевірити.
***
“Сьогодні у гостях у нашому шоу підприємець Елайас Кім, засновник успішного стартапу AlphaSecure. Вітаю вас, Елайас!” Елайас Кім увійшов у студію телеканалу BCN. Ведуча Сінді Ред витратила багато часу та зусиль, щоб організувати це інтерв’ю. Хоча її шоу є лідером рейтингів і виходить в праймтайм, Елайас Кім не виявляв бажання брати в ньому участь. Він мав достатньо слави і без цього.
Ведуча та гість привіталися та сіли на свої місця. “Елайсе, в наших глядачів назбиралося так багато запитань до вас. Я сподіваюся, сьогодні ми зможемо дати відповідь хоч на деякі з них,” – розпочала ведуча шоу розмову.
“Звичайно, саме для цього я тут,” – Елайас звернувся до глядачів.
“Події розвивалися так стрімко. Ще пів року тому ви були засновником невеликої компанії. Але ваш внесок у боротьбу з Великою Кібер Атакою виявився неймовірним. Як вам це вдалося? В чому секрет?”
Елайас Кім вже звик до цього питання. Він готувався вкотре повторити ті самі відповіді. Останні місяці його компанія з нікому невідомого маленького стартапу виросла у світового гіганта розробки програмного забезпечення. Точніше, виросли прибутки та пізнаваність, а команда лише почала розширюватися нещодавно. Все це стало можливим завдяки випуску надзвичайно успішного набору системних та антивірусних програм саме в той час, коли в світі відбувалася небачена досі глобальна вірусна атака. Пізніше ця історія отримала назву Велика Кібер Атака.
“Наш успіх може здатися випадковим. Але це не так. Ми багато працювали ще до атаки, мали набір знань та досвід. Ми швидко зрозуміли певні закономірності Великої Кібер Атаки та використали весь наш досвід та всі ресурси, щоб створити протидію. Ніякої містики, тільки багато роботи та трохи везіння,” – пояснив Елайас.
Успіх компанії AlphaSecure став дійсно приголомшливим. Раніше так швидко на вершину успіху не виходила жодна компанія. Шість місяців тому протягом тижня в усьому світі були паралізовані більшість інтернет-комунікацій. Майже вся комп’ютерна техніка була інфікована новими вірусами. Вся ІТ-індустрія була мобілізована в пошуках рішення. І рішення було знайдено, але не одним із технологічних гігантів, а невеликою компанією — AlphaSecure. Було презентовано антивірусні пакети для різних операційних систем, які як за помахом чарівної палички вилікували інтернет від вірусів.
Ведуча Сінді Ред все ж хотіла отримати більш конкретні відповіді: “Але чому технологічним гігантам не вдалося знайти рішення? У них тисячі досвідчених інженерів. А у вас було лише кілька десятків.”
“Я не заперечую, нам дійсно дещо пощастило. Але це не було випадковим знаходженням голки в копиці сіна. Ми знали, де шукати,” — пояснив Елайас Кім.
“Тоді давайте поговоримо про джерело цієї глобальної атаки. Офіційне розслідування все ще триває. Що вам про це відомо? Ви вважаєте, що вина лежить на компанії NovusAI та їх штучному інтелекті?” — продовжила ведуча.
Today, the Yerba Buena Center in San Francisco is charged with an electric atmosphere. Among the attendees, there’s a buzz of excitement, their emotions charged as if they were at the iconic presentations of Steve Jobs. But many here today are anticipating something even more groundbreaking. NovusAI, in just a few years, has morphed from a hardly known startup into a global IT player. Their AI technologies have flooded the market and before our eyes are reshaping many aspects of daily life. Today, NovusAI has promised to unveil something new and revolutionary. However, there is almost no intrigue. Yes, today is the day everyone has been waiting for. The company will announce the launch of the first-ever universal artificial intelligence.
Joseph Mayer – the young CEO of NovusAI, despite his age, has already become a symbol of the revolution in AI technology, and it’s from him that everyone expects tangible results. Today is his day. A popular blogger called Joseph Mayer the new icon of geek culture. Startup founders used to emulate Steve Jobs. But that era has passed, now it’s the era of Joseph Mayer. And after today’s presentation, if what everyone anticipates is demonstrated, Joseph Mayer will unequivocally become the prime figure and a living legend in the IT sphere.
The presentation has been meticulously prepared for, as the company’s leadership believes the significance of this event is monumental. The stage lighting, audio effects, everything is tuned to underscore the technological leap that will be officially launched here.
Two dozen people took the stage, including the CEO, the board of directors, and some other company executives. Victoria Swift, the chairwoman of the board, spoke up.
“Але жінка відкрила велику кришку скрині і випустила всі злидні для людського роду”
Міф про скриньку Пандори
2 жовтня 2029 року. Сан-Франциско.
Ранок над затокою Сан-Франциско був свіжим та прохолодним. Вчений Майкл Кравченко часто приходив сюди перед роботою. М’який шепіт хвиль океану завжди допомагав йому зосередитися на своїх думках та знайти рішення в наукових пошуках. Цього ранку Майкл Кравченко провів тут більше часу, ніж зазвичай. Цей день мав стати визначним у його житті та в історії науки – запланований запуск штучного інтелекту, над створенням якого він працював як головний архітектор. Це була справа всього його життя, його найбільше досягнення.
Оточений миром природи, Майкл відчував, як на нього насуваються сумніви. Він думав про те, як запуск штучного інтелекту змінить життя людей. З одного боку, це могло бути початком нової ери – ери, де технології допомагатимуть вирішувати найскладніші завдання та покращувати якість життя. З іншого – були побоювання та невпевненість у безпеці. Чи не створить він випадково монстра, некерованого та непередбачуваного?
Думки вченого блукали між можливостями та ризиками, між надією та страхом. Він знав, що сьогоднішній день стане віхою, яка визначить майбутнє не лише його кар’єри, а й можливо всього людства.
Врешті, зібравши свої думки, Майкл повернувся від берега та попрямував до офісу. Шлях до першого запуску штучного інтелекту був не простою подорожжю до місця роботи – це був шлях до реалізації його найзаповітнішої мрії, шлях, на якому він мав вирішити, чи варто ця мрія всіх ризиків, які вона несла.
***
В Йерба-Буена Центрі в Сан-Франциско цього дня панувала неймовірна атмосфера. Серед відвідувачів часто лунало порівняння їхніх емоцій з відчуттями на культових презентаціях Стіва Джобса. Але багато учасників презентації сьогодні очікували чогось більшого. Компанія NovusAI буквально за кілька років виросла з мало кому відомого стартапу до глобального гравця в ІТ-сфері. Їх технології з використанням ШІ заполонили ринок і на наших очах змінювали багато сфер повсякденного життя. На цей день NovusAI анонсувала презентацію чогось нового та революційного. Проте, інтриги майже не було. Так, сьогодні мало статися те, чого всі очікували давно. Компанія планувала оголосити про запуск першого в історії загального штучного інтелекту.
Джозеф Майєр – виконавчий директор, CEO компанії NovusAI, незважаючи на свою молодість, вже став символом революції в області ШІ-технологій, саме від нього всі очікували реального результату та прориву. Це мав бути його день. Раніше засновники стартапів намагалися копіювати Стіва Джобса. Та цей час минув, тепер – епоха Джозефа Майєра. А після запланованої в цей день презентації, якщо буде продемонстровано саме те, на що всі очікували, Джозеф Майєр остаточно стане номером один та живою легендою в сфері ІТ.
До презентації ретельно готувалися, адже на думку керівництва компанії, важливість цієї події важко переоцінити. Освітлення сцени, аудіо ефекти, все було налаштовано так, щоб максимально підкреслити той технологічний ривок, якому буде дано офіційний старт саме тут.
