“This candidate was not bad,” said General Daniel Hodges. “Who’s next?”

Research fellow Liz Green pressed the intercom button. “Cole, bring in the file of the next candidate, please.”

Secretary Cole entered the office and placed a small file with documents in front of each of the ten commission members at the table.

The general picked up the file and flipped through it, pausing for a few seconds on each page. “Hm. Interesting. A Ukrainian veteran. Disabled. An unusual choice.”

The head of the candidate selection group, Jack Stone, commented, “Yes. I personally interviewed him. The surgeon from our centre recommended him. He was a volunteer in Ukraine, treating the wounded. This warrior lost both legs and an arm in combat. But he did well in rehabilitation. I can confirm—his psyche is stable.”

“Limited mobility is not an issue in our project,” added Liz Green. “Besides, he is young and in good health. That is, if you don’t count the missing limbs.”

– Цей кандидат був непоганий. – сказав генерал Деніел Ходжес, -Хто наступний?

Наукова співробітниця Ліз Грін натиснула кнопку інтеркому.

– Коул, занесіть файл наступного кандидата, будь ласка.

Секретар Коул ввійшов до кабінету і поставив невеликий файл з документами перед кожним з десяти членів комісії за столом.

Генерал взяв файл в руки і погортав, затримуючись по декілька секунд на сторінці.

– Хм. Цікаво. Український ветеран. Ще й з інвалідністю.  Незвичний вибір.

Керівник групи відбору кандидатів Джек Стоун прокоментував:

– Так. Я співбесідував його особисто. Хлопця порекомендував хірург з нашого центру. Він був волонтером в Україні, оперував поранених. Цей воїн втратив обидві ноги і руку в бою. Але добре тримався на реабілітації. Я можу підтвердити – його психіка стійка.

– Обмежена мобільність не є проблемою в нашому проєкті. – додала Ліз Грін. -Крім того, він молодий, і має добре здоровʼя. Тобто, якщо не рахувати деякі відсутні кінцівки.